Золотi вiхи розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

Пiдготовка кадрiв

Величезний обсяг робiт, виконаний в Українi у перiод становлення i початкового розвитку обчислювальної технiки, був би нездiйсненним, якби не були пiдготовленi за цi роки багатотисячнi кадри фахiвцiв для науково-дослiдних iнститутiв, конструкторських бюро i промислових пiдприємств. Спочатку ставка робилася на Київський державний унiверситет iм. Т.Г. Шевченка i Київський полiтехнiчний iнститут.

Слiд зазначити, що ще в 1951 р. С.О. Лебедєв першим звернувся в керiвнi iнстанцiї з мотивуванням необхiдностi пiдготовки спецiалiстiв у галузi обчислювальної технiки, але тодi нiчого не було зроблено.

В.М. Глушков вiдразу ж по приїздi до Києва розпочав активно пiклуватися про пiдготовку кадрiв, у тому числi високої класифiкацiї. Насамперед ввели спецiалiзацiї з обчислювальної математики та обчислювальної технiки в Київському унiверситетi i Київському полiтехнiчному iнститутi на радiотехнiчному факультетi. Пiзнiше на базi цих фахiв були створенi факультет кiбернетики - в унiверситетi i факультет автоматики та обчислювальної технiки - в полiтехнiчному iнститутi.

На механiко-математичному факультетi Київського державного унiверситету iм. Т.Г. Шевченка за iнiцiативою В.М. Глушкова в 1965 р. органiзували кафедру теоретичної кiбернетики. Вiктор Михайлович був першим її завiдувачем. У 1969 р. знову ж за його iнiцiативою уперше в СРСР у Київському унiверситетi було засновано факультет кiбернетики, першим деканом якого став академiк АН УРСР I.I. Ляшко. Ядро факультету утворили кафедри теоретичної кiбернетики та обчислювальної математики .

В.М. Глушков вимагав, щоб усi спiвробiтники, будучи у вiдрядженнях в мiстах України, вiдвiдували вузи i читали там лекцiї, або ж проводили консультацiї, знайомилися зi студентами та агiтували найбiльш здiбних з них на роботу в Iнститутi кiбернетики.

Пiдготовка спецiалiстiв починалася зi шкiльної лави. Iнститут кiбернетики взяв шефство над школами, де в старших класах почали викладати програмування. Влаштовувалися рiзноманiтнi конкурси та олiмпiади для школярiв Малої академiї наук. Влiтку їм читали лекцiї вченi та спецiалiсти з Києва, Москви i Новосибiрська. Була органiзована школа-iнтернат у Феофанiї, над якою здiйснював шефство Iнститут кiбернетики. Згодом її передали Київському унiверситету.

Вченi Iнституту кiбернетики читали лекцiї у Будинку науково-технiчної пропаганди для перепiдготовки iнженерно-технiчних працiвникiв Києва. Цикли лекцiй В.М. Глушкова з теорiї автоматiв, теорiї алгоритмiв вийшли окремими монографiями.

I, нарештi, не була забута i середня ланка - пiдготовка технiкiв-операторiв ЕОМ. Вдалося запровадити цей фах в одному з київських технiкумiв. В Українi була створена грунтовна база для пiдготовки кадрiв розробникiв ЕОМ i кiбернетичних систем рiзноманiтного призначення.

Ученi України пiдготували та опублiкували пiдручники i довiдники з цифрової обчислювальної технiки, створили цiлий ряд монографiй з теорiї ЕОМ, органiзували випуск наукових журналiв з проблем кiбернетики та цифрової обчислювальної технiки.

Першим було видано (1960) пiдручник "Элементы теории электронных цифровых вычислительных машин". (Автори Є.Н. Вавiлов та Г.П. Портной. За редакцiєю В.М. Глушкова).

Завдяки всiм цим заходам у Києвi та в iнших мiстах України сформувалася велика армiя iнженерiв, програмiстiв, системотехнiкiв iз застосування ЕОМ. Були розробленi типовi навчальнi програми для вузiв.

Тридцять рокiв органiзатором i незмiнним керiвником кафедри обчислювальної технiки в Київському полiтехнiчному iнститутi (нинi - Нацiональний технiчний унiверситет України "Київський полiтехнiчний iнститут") був Костянтин Григорович Самофалов. Створенi кафедрою педагогiчна i наукова школи добре вiдомi не лише в Українi, а й за її межами. Тiльки одна ця кафедра в 60-80-х роках ХХ ст. пiдготувала понад 5000 iнженерiв, 300 кандидатiв i 18 докторiв наук. Спiвробiтниками кафедри отримано 850 авторських свiдоцтв i патентiв. Кафедра стала базою для створення двох iнших - прикладної математики i спецiалiзованих комп'ютерних систем.

Член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премiї СРСР i Державної премiї УРСР К.Г. Самофалов працює в iнститутi понад 50 рокiв. За цей час вiн вирiс у видатного вченого, вiдомого своїми працями з проблем створення елементiв обчислювальної технiки на базi дiелектрикiв i в галузi конвеєрних обчислювальних систем. Костянтин Григорович - Заслужений дiяч науки i технiки України, лауреат Державної премiї СРСР.

У пiдготовцi кадрiв вищої квалiфiкацiї (докторiв i кандидатiв наук) ключовою ланкою завжди була пiдготовка докторiв, адже, не розв'язавши цiєї проблеми, не можливо вирiшити й iншої - сформувати достатню кiлькiсть компетентних спецiалiстiв, якi могли б керувати аспiрантами й утворити ядро майбутнiх учених рад iз захисту дисертацiй. Надзвичайно великого значення цьому надавав В.М. Глушков. Тiльки в Iнститутi кiбернетики до 1972 року працювало 60 докторiв i майже пiвтисячi кандидатiв наук. Чимало докторiв наук було пiдготовлено для вузiв та iнших установ.

З питань пiдготовки висококвалiфiкованих спецiалiстiв у галузi обчислювальної технiки Iнститут кiбернетики АН УРСР тодi був унiкальною установою навiть порiвняно з органiзацiями I.В. Курчатова та С.П. Корольова, хоча вони мали значно бiльше можливостей.

У 60-70-i роки ХХ ст. в цiлому рядi унiверситетiв та iнститутiв у рiзних мiстах України була органiзована пiдготовка фахiвцiв з обчислювальної технiки, мiкроелектронiки, обчислювальної математики, програмування. У данiй галузi Україна повнiстю забезпечила свої потреби в кадрах усiх рiвнiв квалiфiкацiї.