Основнi дати життя та дiяльностi С.О.Лебедєва
| 1902 | Сергiй Олексiйович Лебедєв народився 2 листопаду у Нижньому Новгородi |
| 1920 | Переїхав разом з родиною до Москви |
| 1921 | Здав екстерном iспити за середню школу i вступов до Московського вищого техн_чного училища (МВТУ) iм. М.Е.Баумана на електротехнiчний факультет |
| 1928 | Закiнчив МВТУ iм. М.Е.Баумана Прийнятий на посаду молодшого наукового спiвробiтника у Всесоюзний електротехнiчний iнститут (ВЕI) i одночасно як викладач МВТУ. Пiсля вiдокремлення електротехнiчного факультету МВТУ в самостiйний Московський енергетичний iнститут (МЕI) став викладачем МЕI |
| 1929 | Опублiкував одну з перших у вiтчизнянiй лiтературi статтю по стiйкостi рiвнобiжної роботи електростанцiй |
| 1930 | Органiзував лабораторiю електричних мереж у ВЕI |
| 1931 | Виступив одним з основних доповiдачiв на Всесоюзнiй конференцiї по створенню єдиної високовольтної мережi СРСР |
| 1933 | Вийшла монографiя "Стiйкiсть рiвнобiжної роботи електричних систем" (спiвавтор П.С.Жданов) |
| 1935 | Рiшенням ВАКа затверджений в ученому званнi професора по кафедрi "Електричнi станцiї та мережi" |
| 1936-1946 | Завiдування вiддiлом автоматики ВЕI |
| 1938-1940 | Наукове керiвництво розробкою в Теплоенергопроектi надпотужної i наддалекої лiнiї електропередачi Куйбишев-Москва |
| 1939 | Захистив докторську дисертацiю з теорiї штучної стiйкостi енергосистем |
| 1941-1946 | Розробка i створення керованої зброї, включаючи самонавiдних на випромiнюючу або вiдбиваючих випромiнювання цiлi торпед |
| 1941 | Рiшенням ВАКа присуджений учений ступiнь доктора технiчних наук Евакуювався разом з ВЕI до м. Свердловськ (тепер Єкатеринбург) |
| 1943 | Повернувся до Москви. Призначений завiдувачем кафедрою релейного захисту й автоматизацiї електричних систем МЕI |
| 1944 | Призначений науковим керiвником ЦКБ електропривода i автоматики Наркомату електропромисловостi СРСР |
| 1945 | Обраний дiйсним членом Академiї наук УРСР |
| 1946-1951 | Член Президiї АН УРСР i директор Iнституту енергетики АН УРСР (iз травня 1947 р., пiсля подiлу його на два iнститути - Iнституту електротехнiки АН УРСР) |
| 1946 | Нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великої Вiтчизнянiй вiйнi Переїзд з родиною до Києва |
| 1947 | Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора Створив лабораторiю № 1 з спецмоделюванню й обчислювальної технiки |
| 1947-1951 | Розробка структури й основних вузлiв першого вiтчизняного комп'ютера - Малої електронної лiчильної машини ("МЭСМ") та керiвництво її створенням в якостi головного конструктора |
| 1948 | Представлення доповiдi на ХII мiжнародну конференцiю по великих електроенергетичних системах у Парижi |
| 1950 | Визнаний гiдним Державної премiї СРСР за розробку i впровадження пристрою компаундувания генераторiв електростанцiй для пiдвищення стiйкостi енергосистем i полiпшення роботи електроустановок (разом з Л.В.Цукерником) |
| 1950-1953 | Завiдувач лабораторiєю Iнституту точної механiки i обчислювальної технiки АН СРСР (IТМ i ОТ АН СРСР) |
| 1950 | Призначений головним конструктором швидкодiючої електронної лiчильної машини ("БЭСМ"). Здана в дослiдну експлуатацiю перша в СРСР i континентальнiй Європi ЕОМ - "МЭСМ" |
| 1951 | Прийняття "МЭСМ" Державною комiсiєю - Переїзд iз родиною до Москви. - Затвердження Державною комiсiєю аванпроекта ЕОМ "БЭСМ". - Органiзована кафедра обчислювальної технiки в Московському фiзико-технiчному iнститутi (МФТI) на чолi з С.О.Лебедєвим - Публiкацiя перших у СРСР монографiй про електроннi обчислювальнi машини -"МЭСМ" (у спiвавторствi з Л.Н.Дашевським i К.О.Шкабарою) i "БЭСМ" (у спiвавторствi з В.А.Мельниковим) |
| 1953-1973 | Директор IТМ i ОТ АН СРСР |
| 1953-1956 | Розробка в IТМ i ОТ АН СРСР пiд керiвництвом С.О.Лебедєва пристроїв по автоматичному знiманню даних радiолокацiйних станцiй (РЛС), створення з цiєю метою ЕОМ "Диана-1" та "Диана-2" |
| 1953 | Обраний дiйсним членом Академiї НАУК СРСР. - Прийняття Державною комiсiєю ЕОМ "БЭСМ" |
| 1954 | Нагороджений орденом Ленiна |
| 1955-1959 | Розробка i створення ЕОМ "М-20" i впровадження її в серiйне виробництво |
| 1955 | Рiшення Ради мiнiстрiв СРСР про створення дослiдного зразка "М-20" i призначення С.О.Лебедєва генеральним конструктором "М-20" - Виступ з доповiддю на Мiжнароднiй конференцiї по електронним обчислювальним приладам в Дармштадтi. - Виступ з доповiддю на конференцiї у Празi |
| 1956-1960 | Розробка i створення при активнiй участi С.О.Лебедєва першої вiтчизняної системи протиракетної оборони |
| 1956-1958 | Розробка i створення ЕОМ "М-40" (Головнi конструктори С.О.Лебедєв та В.С.Бурцев) |
| 1956 | Удостоєний звання Героя Соцiалiстичної Працi за проектування, створення i введення в експлуатацiю ЕОМ "БЭСМ". - Виступ з доповiддю про електроннi обчислювальнi машини на загальних зборах АН СРСР iз проблем автоматизацiї виробництва - Органiзацiя i виступ з основною доповiддю на науковiй конференцiї "Шляхи розвитку радянського математичного машинобудування i приладобудування". - Виступ з доповiддю "Сучасна обчислювальна машина" на III Всесоюзному математичному з'їздi |
| 1957 | Виступ з доповiддю на мiжнароднiй конференцiї у Стокгольмi. 1958-1960 р. Розробка i створення ЕОМ "М-50" (Головнi конструктори С.О.Лебедєв i В.С.Бурцев) |
| 1958 | Передача в серiйне виробництво ЕОМ "БЭСМ-2" (Головний конструктор С.О.Лебедєв) |
| 1959 | Почала працювати ЕОМ "М-20" - Вiдряджений у США в складi делегацiї вчених для ознайомлення з американською електронною обчислювальною технiкою |
| 1961 | Перше успiшне випробування поразки балiстичної ракети протиракетою - Наукове вiдрядження до Iндiї |
| 1962 | Нагороджений орденом Ленiна |
| 1964-1968 | Створення ЕОМ "БЭСМ-6" i впровадження її у серiйне виробництво (Головний конструктор С.О.Лебедєв) |
| 1964 | Створення в IТМ i ОТ пiд керiвництвом С.О.Лебедєва напiвпровiдникової ЕОМ "БЭСМ-4" - Вiдрядження до Великобританiї в складi делегацiї Комiтету по координацiї науки i технiки |
| 1965 | Наукове вiдрядження до Японiї |
| 1966 | Присуджена Ленiнська премiя за роботи в галузi спецiального точного машинобудування (разом з колективом основних учасникiв роботи зi створення системи протиракетної оборони) |
| 1968 | Наукове вiдрядження до Болгарiї |
| 1969 | Присуджена Державна премiя СРСР за розробку i впровадження у виробництво ЕОМ "БЭСМ-6" (разом iз групою спiвробiтникiв IТМ i ОТ АН СРСР i заводу "САМ") |
| 1969 | Створення в IТМ i ОТ серiйної перевiзної обчислювальної системи для протилiтакового комплексу "С-300" |
| 1970 | Вiдрядження до Великобританiї для ознайомлення з англiйською електронною обчислювальною технiкою |
| 1971 | Нагороджений орденом Жовтневої революцiї |
| 1972 | Нагороджений орденом Ленiна |
| Сергiй Олексiйович Лебедєв помер 3 липня 1974 р. у Москвi | |
| 1997 | Нагороджений медаллю Computer Pioneer Мiжнародного комп'ютерного товариства IEEE Computer Society. Медаль вручено родинi С.О.Лебедєва |
З книги "Сергей Алекскеевич Лебедев".
Росiйської Академiї Наук. До 100-рiччя вiд дня народження засновника вiтчизняної
електронної обчислювальної технiки / Вiд. ред. В.С.Бурцев.
Укладачi Ю.М.Никольська, О.М.Томiлiн, Ю.В.Нiкiтiн, Н.С.Лебедєва.
- Москва. "ФИЗМАТЛИТ", 2002.- 440 с. - ISBN 5-9221-0315-6 |
